Слова для розлучення своїми словами – Сторінка 22

На жаль і таке буває, але не зволікатимемо. Настав час правді в очі нам поглянути. Почуття згасли, минув цей час, але плакати не треба. Головне залишатись людьми, адже по-різному все відбувається. Не сумуй і голову ти тримай вище. Дякую за все, це був добрий час. Бажаю удачі та щастя.

Мій рідний, так сталося, що ми з тобою не виявилися частинками одного пазла, однієї картинки, однієї долі. Мені шкода, що моя любов до тебе не виявилася взаємною, щоб провести разом усе життя.

Найскладніше для мене — пережити розставання з тобою, любий мій. Усі думки летять за тобою, шукають твій образ, малюють його у мріях. Скоріше хочу побачити і відчути міцні обійми твої.

Як боляче розлучатися з людиною, без якої життя просто не має жодного значення, померкли всі фарби життя, а в серці оселилася немислима туга. Сльози самі котяться з очей, їх просто неможливо зупинити. Це якесь божевілля, біль та нерозуміння того, що насправді відбувається. І постійно виникають ті самі питання: «Чому?» і «За що?», ось тільки відповіді на них, як не було, так і немає…

Знаєш, я маю сказати тобі дещо. Я думаю над цим уже кілька днів, і не можу вимовити слів, але так більше не може продовжуватися. Ми з тобою разом уже давно. І я не можу уявити хлопця краще за тебе, але… Я пам’ятаю, що називала тебе коханим. Вибач! Для мене ти завжди і залишишся коханим, але я маю рухатися далі. Нам треба розлучитися, хоч це й так важко. Можливо, ми знову будемо разом через час, але не зараз. Вибач за моє кохання!

Прощай. Я не хочу говорити багато зайвих слів, від них нікому не стане легше. Просто знай, що ти назавжди залишишся тією особливою людиною, якій удалося доторкнутися до найпотаємнішого — до моєї душі. Чи люблю я тебе? Відповім, ні на хвилину не замислюючись, що так, і навіть дуже. Але проблема в тому, що моєї любові не вистачить для того, щоб зберегти наші стосунки. Мені завжди здавалося, що за фортецю союзу мають боротися двоє, але, мабуть, думка виявилася помилковою. Пам’ятай, все найкраще пов’язане виключно з тобою, і якщо ти раптом опинишся в біді, я, безперечно, прийду на допомогу. Тільки як добрий друг, просто знайомий, але не більше. Ти в моєму серці назавжди, і це мабуть найсумніше. Адже кохати так, як тебе, я не зможу нікого. Щиро вірю, що в тебе все буде добре, що ти знайдеш своє щастя. Вибач, що все вийшло так, що взаємні мрії так і залишилися солодкими мріями тих, хто колись був єдиним цілим.

Не вірю, що надовго. Не вірю, що розлучаємося. Це болісно, це складно. Але я знаю, що ми впораємося, зможемо пережити розлуку, самотність. Настане той момент, коли ти увійдеш у мій дім і скажеш: Привіт! А ось і я…”

Улюбленим важко бути один від одного далеко, тому я дуже хочу, щоб не було між нами більше відстаней. Я знаю, що це дрібниця, ми обов’язково впораємося, а почуття наші стануть ще міцнішими.

Коли нас розлучають відстані та час, я починаю розуміти, як сильно ти мені потрібен, як важко мені проводити секунди. На душі нестерпно шкребе, а серце починає плакати. Коханий, не хочу більше розлучатися!

Пробач, але краще я буду чесною і скажу, що люблю іншого. Так, мені було добре з тобою і ми дуже схожі, але серце каже мені інше. Я не можу змусити його відчувати те, чого нема. Тому краще нам розлучитися!